Штучний інтелект

ASIMO  — Інтелектуальний  гуманоїдний робот  від  Honda , використовує сенсори та спеціальні алгоритми для уникнення перешкод та ходіння сходами

Серед послідовників  авраамічних релігій  існує декілька точок зору на можливість створення ШІ на основі структурного підходу. За однією із них мозок, роботу якого стараються імітувати системи, на їх думку, не бере участі в процесі мислення, не є джерелом свідомості і якої-небудь іншої розумової діяльності. Створення ШІ на основі структурного підходу неможливе. Згідно з іншою точкою зору, мозок бере участь в процесі мислення, але у вигляді «передавача» інформації від душі. Мозок відповідальний за такі «прості» функції, як безумовні рефлекси, реакція на біль тощо. Створення ШІ на основі структурного підходу можливе, якщо система, яка конструюється, може виконувати «передавальні» функції. Обидві позиції в наш час зазвичай не признаються наукою, оскільки поняття душа не розглядається сучасною наукою як наукова категорія. На думку багатьох  буддистів  ШІ можливий. Так, духовний лідер  Далай-лама XIV  не виключає можливості існування свідомості на комп'ю...

На початку  XVII століття   Рене Декарт  зробив припущення, що тварина — деякий складний механізм, тим самим сформулювавши механічну теорію. В  1623  р.  Вільгельм Шикард  ( нім.   Wilhelm Schickard ) побудував першу механічну цифрову вичислювальну машину, за якою послідували машини  Блеза Паскаля  (1643) і  Лейбніца  (1671). Лейбніц також був першим, хто описав сучасну двійкову систему числення, хоча до нього цією системою періодично захоплювались різні великі вчені [4] [5] . В  XIX  столітті  Чарльз Беббідж  і  Ада Лавлейс  працювали над програмованою механічною обчислювальною машиною. У XVIII столітті завдяки розвитку техніки і, в особливості, годинникових механізмів інтерес до подібних винаходів зріс ще сильніше. В середині 1750-х років австрійський винахідник Фрідріх фон Кнаус сконструював серію машин, які вміли писати пером досить довгі тексти. Досягнення в механіці XIX століття спри...

 проблема «штучного інтелекту» — це фактично цілий комплекс проблем, які характеризуються різним ступенем загальності, абстрактності, складності й розробленості і кожній з яких властиві свої принципові й практичні труднощі. Це такі проблеми, як  розпізнавання образів ,  навчання  й  самонавчання ,  евристичне програмування , створення  загальної теорії самоорганізовуваних систем , побудова  фізичної моделі нейрона  та ін., багато з яких мають велике самостійне значення. Для всіх цих напрямів одержано важливі результати, як практичного так і теоретичного характеру, продовжуються інтенсивні дослідження. Оскільки крім малочисельних оптимістів майже ніхто не намагається саме «виготовити» інтелект, аналогічний людському, то мова ведеться про створення системи, яка буде здатна реалізувати певні  моделі інтелекту .